КОРОТКИЙ СІМЕЙНИЙ КОДЕКС

Поради психолога батькам

Дитина знає, що вона прекрасна,

дорослі іноді роблять все,

щоб вона про це забула.

(В. Сухомлинський)

1. Хай життя протікає природнім шляхом, щоб міг розкритися вроджений потенціал вашої дитини.

2. Щастя - це реалізація самого себе, задоволення своїх запитів.

3. Будь-яка затримка, зупинка у розвитку передумова до поразки у боротьбі за реалізацію дитиною своїх задатків. Не заспокоюйтесь тим, що дитина пізніше себе знайде. Минуле закономірно входить у теперішнє, а сьогодення - у майбутнє.

4. Більшість наших дітей «просто діти». Не робіть з них «вундеркіндів», не ставте непомірні вимоги. Дитина повинна частіше бути задоволеною від того, що вона може, ніж тривожною через свою неповноцінність.

5. У різних дітей - різні здібності, їх треба розвивати. Визначення неоднаковості - фундамент істинної соціальної справедливості.

6. Щоб підготувати дитину до життя, треба дати певну систему знань, умінь і навиків це дають учителі. Культуру взаємостосунків дитина приносить із сім'ї.

7. Утвердитись у житті може тільки активна дитина. Ростіть людину дії, вчинків. Бездіяльність атрофує мозок і м'язи, закриває всі шляхи для реалізації вродженого бажання творити.

8. Дозволяйте дитині ризикувати. Тоді прийде сміливість, уміння швидко орієнтуватися, приймати самостійні рішення.

9. Правильно виховувати може лише та людина, яка знає свою дитину, розуміє, відчуває її настрій, орієнтується в її інтересах, цінностях, звичках, здібностях.

10. Не орієнтуйте навіть найздібнішу дитину на винятковість.

11. Не формуйте «зручну» дитину слухняну, покірну, а виховуйте дитину, яка живе своїми думками і чужими почуттями, самостійну і чуйну, тактовну і активну.

12. Не використовуйте у своїй практиці виспів: «Роби, бо я так звелів». Замініть на іншу: «Роби, бо цього не зробити не можна». Дитина повинна звикнути до вимог розумних, необхідних.

13. Штучно не прискорюйте розвиток своєї дитини. Пройде час - і дитина сама вимагатиме більшого.

14. Нехай накопичує досвід у темпі, який під силу її розвитку, хай вчиться сама розпоряджатися своїм вільним часом.

15. Довіряйте дитині, тоді в житті їй буде спокійніше, вона буде відвертішою, добропорядною і комунікабельною.

16. Процес розвитку вимагає від усіх нас великого терпіння. Виховуйте вимогливою любов'ю.

17. Будьте послідовними у своїх вимогах. Виробіть правила- обов'язки, спокійний тон спілкування.

18. Ставтесь до дитини з повагою. Тоді вона буде поважати себе та інших людей.

19. Не дивіться на дитину як на власність. Наша мета – виховати людину для суспільства, для життя серед людей, а не для себе.

20. Ніколи не відмовляйте дитині в допомозі. Але і не посягайте на природне бажання дитини прожити своє життя.

21. Не шукайте істину в дрібницях. Спробуйте відповісти, чому дитина зробила саме так, що нею керує? Згадуйте себе в тому ж віці, в схожій ситуації. І, можливо, виникне інше рішення.

22. Говоріть дитині не тільки те, чим ви незадоволені, але й що вас радує. Не порівнюйте з іншими дітьми. Найкраще порівняння з самим собою.

23. Будьте відповідальними за наслідки своїх слів і дій.

24. Ставтесь до дитини серйозно. В житті немає чернеток. Кожен момент свого життя дитина або реалізує, або заперечує себе.

25. Ніколи не говоріть, що вам немає часу виховувати власну дитину. Ми виховуємо своїм життям, поведінкою, цінностями, спілкуванням з іншими людьми, ставленням до праці, до людей. Виховуємо своєю присутністю і відсутністю.

26. Ростіть щасливу людину. Щастя – це процес досягнення одних цілей і планування інших, безперервне самовдосконалення.